«22 січня – День Соборності України»

Виховна година «22 січня – День Соборності України»

Мета: виховувати нацiональну свiдомість учнiв, людську гiдність, глибоку повагу та любов до Батьківщини; формувати риси громадянина Української держави; поглиблювати знання про iсторичний факт злуки українського народу, його значення; пробуджувати iнтерес до поглибленого вивчення iсторiї та культурних надбань українського народу.

Обладнання: мультімедійний проектор, фільм.

Хід уроку:

І. Органiзацiйний момент

IІ. Оголошення теми i мети

1. Вчитель:

 День Соборності України - свято , що відзначається щороку в день проголошення возз'єднання Української Народної Республіки й Західно-Української Народної Республіки, що відбулося в1919 році. Офіційно в Україні День Соборності відзначається з 1999 року.

2. Учні:

·      22 січня 1918 року у приміщенні Київського Будинку вчителя було підписано Четвертий універсал , яким Українську Народну Республіку проголошено суверенною і незалежною державою.

А 1919 року в цей самий день на Софіївській Площі в Києві було проголошено Акт Соборності українських земель.

·      Так трапилось, що на протязі багатьох століть історичного розвитку Україна не мала власної державності і єдиної території. Українські землі в різні періоди належали багатьом державам: найбільше Росії, Литві, Речі Посполитій, а потім Польщі, Австро-Угорщині, а згодом Румунії та Чехословаччині.

·      На період першої світової війни вся Наддніпрянщина належала Росії, а Західна Україна – Угорщині. Але одним з наслідків першої світової війни був розвал двох найбільших імперій Європи: Російської та Австро-Угорської. На колишніх теренах імперій розпочалося державне відродження України.

·      У березні 1917 р. У Наддніпрянській Україні розпочалася національна революція. Було обрано Центральну Раду, першого президента Михайла Грушевського, проголошення створення Української Народної Республіки (УНР), а ІV Універсалом від 22січня 1918 року було проголошено незалежність України.

·      Подібні процеси відбувалися і в Галичині. У Львові було створено Військовий Комітет, який очолював сотник УСС Дмитро Вітовський. Згодом, у жовтні 1918 року, було утворено Українську Національну Раду – політичне представництво українського народу в Австро-Угорщині. Рада, спираючись на право самовизначення народів, проголосила Українську Державу на території Галичини, Північної Буковини та Закарпаття. Головою Ради став Євген Петрушевич.

·      Після відмови австрійського уряду передати повноту влади УНОаді, це було зроблено силовим шляхом. Дмитро Вітовський разом з військовими зайняв важливі урядові установи Львова. 9 листопада 1918 р. Було проголошено назву держави – ЗУНР і створено перший уряд – Державний Секретаріат на чолі з Костем Левицьким.

·      Від самого початку існування ЗУНР його уряд – Державний Секретаріат – піклувався про об’єднання всіх українці в одну державу. Вже 1 грудня 1919 р. У Фастові було підписано угоду про об’єднання ЗУНР і УНР. 4 січня 1919 р. У Станіславі УНРада схвалила закон про злуку двох українських держав. А 22 січня 1919 р. У Києві на площі святої Софії відбулос урочисте проголошення злуки ЗУНР з УНР. Під час урочистостей представник Директорії Федір Швець виголосив довгоочікуваний Універсал. „...Віднині воєдино зливаються століттями відірвані одна від одної частини єдиної України. ЗУНР і Наддніпрянська Велика Україна.  Здійснилися віковічні мрії, якими жили і за які вмирали кращі сини України. Віднині є одна незалежна Українська Народна Республіка, віднині український народ, увільнений могутнім поривом своїх власних сил, має тепер змогу з’єднати всі змагання своїх синів для утворення нероздільної незалежної української держави на добро і на щастя робочого люду”.

·      Після об’єднання, назву ЗУНР було змінено на Західну область Української Народної Республіки (ЗОУНР).

           Таким чином, рівно через рік після проголошення незалежності України, відбулося об’єднання українських земель, а разом з тим - українських традицій, звичаїв, мови, що мало велике історичне значення для українського народу. Відтоді 22 січня ввійшло в історію України як День Соборності.

 3.Перегляд фільму «Шляхами незалежності» та «Злука»

ІІІ.Підсумок уроку.

Інтегрована гра-вікторина до Дня Соборності України «Любіть Україну!».

Мета:

Навчальна:

-          Поглиблення знань учнів про Україну як державу зі своєю історією, культурою, народними звичаями та традиціями;

Розвивальна:

-          Формування почуття належності до українського народу;

-          Розвиток полікультурної, соціальної компетентності учнів;

-          Розвиток творчих здібностей учнів;

Виховна:

-          Виховання толерантного  ставлення до соціокультурних надбань українців;

-          Виховання відповідальності, товариськості, поваги до думки інших.

Відзначити знаменні дати для поглиблення знань, досвіду учнів; активізації громадянської позиції з метою розвитку перспективного бачення себе, історії України, держави.

Підготовчо-організаційна робота:

-          Підготовка приміщення для проведення вікторини: проводиться в актовій залі або кабінеті, на дошці або стіні – політична карта Європи та карта України, малюнки з ілюстраціями українських народних свят.

Формування команд гравців:

-          Кожен клас виставляє команду;

Визначення складу журі:

-          До складу журі запрошуються вчителі української мови та літератури, історії та географії.

Перебіг вікторини:

І. Вступне слово ведучого (вчителя), ознайомлення з правилами гри.

                               Різні в світі є країни,
                               Різні люди є на світі,
                               Різні гори, полонини,
                               Різні трави, різні квіти.
                               Є з усіх одна країна,
                               Найрідніша нам усім.
                               То – прекрасна Україна,
                               Нашого народу дім.

Якщо поглянути на карту нашої Батьківщини, то ми побачимо, що заходиться вона в самому центрі Європи. Тому за  своїм географічним розташуванням,  Україна – країна європейська. Та ще вона має, як і кожна країна світу свою самобутню історію, природу, культуру.

Сьогоднішня гра – це інтелектуальне змагання для тих, хто насамперед любить Україну, відчуває себе  українцем і хоче перевірити й поповнити свої знання про її історію, географію, народні звичаї, традиції та  літературу.

Тому наше змагання буде складатись з таких конкурсів:

«Історична вікторина»

«Географічний»

«Народознавчий»

«Літературний»

«Асоціативний»

ІІ. Презентація команд та журі.

За звання переможця змагатимуться 5 команд. Переможе та команда, яка набере найбільшу суму балів за  всі етапи гри.

ІІІ. Власне гра.

1 конкурс – «Історична вікторина».

Отже, розпочнемо гру з історичної вікторини, яка проходитиме в вигляді брейн-рингу. Командам на обговорення дається 30 секунд. Перемагає та, яка найшвидше правильно дасть відповідь. За кожну правильну відповідь – 1 бал.

Питання.

1.    Як називалися воїни, що майже 300 років боронили Україну від зовнішніх ворогів?

 (Козаки)

2.    Яку назву мала козацька держава, створена за Дніпровськими порогами? 

(Запорізька Січ)

3.    Як називався начальник козацького війська?

(Гетьман)

4.    Під керівництвом якого гетьмана Україна вела Національно-визвольну війну проти поляків?

(Під проводом Богдана Хмельницького)

5.    Хто є батьком української історії?

(М.Грушевський)

6.    Який гетьман зрадив російського царя Петра І, перейшовши на бік шведів?

(Іван Мазепа)

7.    Які умови треба  було виконати, щоб стати козаком?

(Бути вільним, православним, знати українську мову, не мати дружини, пройти випробування)

8.    За чиїм наказом була зруйнована  Січ?

(За наказом Катерини ІІ)

9.    Як називалась перша слов’янська держава?

(Київська Русь)

10.  Автор слів гімну України?

(Павло Чубинський)

11.  Як називається основний закон України?

(Конституція)

12.  Назвіть композитора, який поклав вірш Чубинського, що став гімном, на музику?

(Михайло Вербицький)

2 конкурс – «Географічний»

А тепер перевіримо, наскільки добре ви знаєте географію України?

Письмова частина: за дві хвилини напишіть області України. Переможе та команда, яка за відведений час напише правильно найбільше областей. Завдання оцінюється – 1 бал за кожну область.

Усна частина:

1.    Назва обласного центру, яка складається зі слова – назви однієї з основних зернових культур в Україні та слова, яке означає стан спокою та гармонії, період між війнами.

(Жито+мир).

2.    Назва обласного центру України, яка складається з двох слів в перекладі російською мовою: перше слово – назва неотруйних змій, поширених по  вмій території України; друге – тип поселення, в Україні має нараховувати понад 10 000 осіб, більша частина жителів якого зайнята поза сільським господарством.

(Уж+город).

3.    Назва історико-географічного регіону  України. Слово складається з двох частин: перша – низинна старовинна історична місцевість міста Києва, стародавній район ремісників і річковиків; друга – назва однієї з нот. 

(Поділ+ля)

4.    Назва обласного центру України, яка складається із слова, що означає вид єдиноборства, поширеного в Японії, в якому два борці виявляють сильнішого на круглому полі. Останню літеру цього слова замінюємо на українську літеру «и».

(Сумо-Суми).

3 конкурс – «Народознавчий».

Чи знаєте ви, як називається наука, що вивчає побут, свята, традиції та звичаї українців? (Народознавство). Народознавчий конкурс складається з двох етапів.

І етап.

В Україні багато народних свят. Спробуємо перевірити, чи знаєте ви їх. На дошці написані назви українських народних свят. Ваше завдання – розташувати їх у хронологічній послідовності. Перемагає команда, яка зробить це найшвидше і правильно. І етап оцінюється трьома балами.

Варіант написаний на дошці:

Великдень

Покрова

Зелені свята

Різдво

Івана Купала

Водохреща

Правильний варіант:

Різдво

Водохреща

Великдень

Зелені свята

Івана Купала

Покрова

? Назвіть свято, яке символізувало об’єднання України? Як зараз називається це свято?
(22 січня – День Соборності України).

ІІ етап.

Кожна команда обирає по черзі назву свята і розповідає про нього. На підготовку – 30 секунд. Завдання оцінюється 2 балами.

4 конкурс – «Літературний»

Багата наша Батьківщина на  митців – письменників, поетів. Пригадайте, кого з них ви знаєте? А чи ваші знання з літератури справді глибокі, ми зараз і з’ясуємо.

1.    Назвіть літературний твір Т.Г.Шевченка, який найбільше перекладався і яитається на 147 мовах світу?

(«Заповіт»)

2.    Українська казка, в якій домашню тварину називають паном?

(«Пан Коцький»)

3.    Назвіть автора і назву книги, на читання якої Михайлик, герой повісті М.Стельмаха «Гуси-лебеді летять», хотів обміняти дві склянки гарбузового насіння? 

(М.Твен «Пригоди Тома Сойера»).

4.    Як звати київського князя, який помер від укусу гадюки?

(Олег).

5.    Назвіть автора та назву книжки, яка в 1979 році була внесена Міжнародною радою здитячої та юнацької літератури до Особливого почесного списку Г.Х.Андерсена як один із найвидатніших творів сучасної дитячої та юнацької літератури, а знятий за цією книжкою телефільм отримав Гран-прі на Міжнародному фестивалі у Мюнхені та Головну премію на Міжнародному фестивалі в Австралії.

(В.Нестайко «Тореадори з Васюківки»).

5 конкурс – «Асоціація».

І етап.

А я хочу пригадати поетичні рядки Володимира Сосюри:

                               Весняний сад, квітки барвисті…
                               І ти у сяєві й намисті,
                               Подібна сонцю і весні

Про кого так написав наш поет-земляк? (Про Україну)

Він ототожнював Україну із сонцем і весною. А в якому образі ви уявляєте нашу Батьківщину – Україну? Спробуйте передати це асоціативним малюнком.

На завдання відводиться 5 хвилин, оцінюється 5 балами.

ІІ етап. Назвіть, чий портрет зображено на купюрі номіналом:

20 грн – (Іван Франко)

50 грн – (Михайло Грушевський)

100 грн – (Тарас Шевченко)

200 грн – (Леся Українка)

500 грн – (Григорій Сковорода)

IV. Підбиття підсумків гри. Визначення і нагородження переможців.

V. Заключне слово вчителя.

Діти, сьогодні ви продемонстрували гарні знання про Україну, її географію, історію козацтва, літературу, народні свята. Наша країна давня, але як незалежна – ще зовсім молода. Тож давайте любити й оберігати її – багату, молоду, найкращу для нас. І тоді вона засяє яскравою зіркою на європейськім небосхилі!

                               Любіть Україну у сні й наяву,
                               Вишневу свою Україну!
                               Всім серцем любіть Україну свою, -
                               І вічні ми будемо з нею.